Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2

Автор: Іван Вербицький, UA-Футбол

13 июля 2014, воскресенье. 16:56

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2

Сьогодні ввечері вони зустрінуться на третьому мундіалі поспіль. Після двох підряд чвертьфіналів сьогодні буде третій в історії фінал. Перед ним згадуємо про три попередніх зустрічі Німеччини й Аргентини на чемпіонатах світу.

Про поєдинки цих суперників на мундіалях 1958-го, 1966-го і 1986-го років читайте у першій частині матеріалу «Класика мундіалів. Німеччина – Аргентина. Як то було».

Італія-1990

Фінал

Німеччина – Аргентина – 1:0

Гол: Бреме 85, з пенальті

Німеччина: Ільґнер – Ауґенталер – Бертольд (Ройтер 73), Ю. Колер, Бреме – Гесслер, Бухвальд, Маттеус (к), Літтбарскі – Клінсманн, Фьоллер. Тренер – Франц Беккенбауер

Аргентина: Серхіо Ґойкоечеа – Шимон, Сенсіні, Руджері (Монсон 46), 13 Лоренсо – 18 Серрісуела, Басуальдо, Бурручаґа (Ґ. Кальдерон 53), Трольо, 9. Десотті – Марадона (к). Тренер – Карлос Білардо

Судді: Кодесал (Мексика) – Лісткевич (Польща), Гойос (Колумбія)

Попередження: Фьоллер 52 – Десотті 5, Трольо 84, Марадона 87

Вилучення: Монсон 65, Десотті 87

8 липня. Рим. «Стадіо Олімпіко». 73 603 глядачі

То був, мабуть, один з найменш видовищних і найбільш передбачуваних з точки зору результату фінал за всю історію мундіалів. Хтось здивується, адже зустрічалися двоє фіналістів попереднього чемпіонату світу. Втім, якщо Німеччина впродовж чотирьох років стала міцнішою і зігранішою, то в збірній Аргентини відбулася зміна поколінь. З тих ключових, хто творив перемогу зразка 1986 року, залишилися Дієґо Марадона, Оскар Руджері, Хорхе Бурручаґа, Рікардо Джусті, Хуліо Олартікоечеа і Серхіо Батіста. Усі вони стали старшими на чотири роки і, крім Марадони, у грі явно не додали. У основі розпочинав чемпіонат воротар Нері Пумпідо, однак він у матчі зі збірною СССР травмувався і більше на поле не виходив. Зрештою, то якраз той випадок, коли не було б щастя, та нещастя допомогло. Серхіо Ґойкоечеа, замінивши у воротах чемпіона світу-1986, став однією з ключових фігур команди і виграв для неї дві серії пенальті – у чвертьфіналі з югославами і в півфіналі з італійцями.

Власне, усі спеціалісти сходилися на думці, що «небесно-білі» опинилися в фіналі завдяки двом людям – Ґойкоечеа і Марадоні, значимість якого для команди за чотири роки виросла до непристойності. Щоправда, був також молодий Клаудіо Каніджа, котрий забив єдиний і переможний гол у матчі 1/8 фіналу бразильцям. Втім, він як і Джусті, Батіста та Олартікоечеа отримав у півфіналі сигнальне попередження.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 1

Тож вийшло, що Карлос Білардо мусив змінювати ледь не півскладу. Звісно, у воротах він виставив Ґойкоечеа. Справа в обороні традиційно діяв Хуан Шимон, зліва вийшов Нестор Лоренсо, для якого то була лише третя гра на турнірі. В центрі захисту поряд з Руджері грав Нестор Сенсіні, для якого то була тільки друга поява на турнірі. Опорну зону, як зазвичай, контролював Хосе Басуальдо. Справа у півобороні діяв Хосе Серрісуела, зліва – номінальний нападник Ґуставо Десотті. Дієґо Марадона традиційно виконував роль «вільного художника», а Бурручаґа та Педро Трольо виконували ролі креативних хавбеків. Тактика Білардо була відверто оборонною і це було видно навіть зі стартової розстановки.

Німці, які свій турнірний шлях пройшли на одному диханні (чотири перемоги і дві нічиїх з виграною серією пенальті в матчі проти англійців у півфіналі), кадрових втрат через картки уникнули. Їхній наставник виставив усіх найсильніших. Ворота захищав Бодо Ільґнер. В обороні роль ліберо виконував Клаус Ауґенталер, а в ролі стоппера діяв Юрґен Колер. Фланги захисту закривали Томас Бертольд (справа) і Андреас Бреме (зліва). Ґвідо Бухвальд, розташувавшись в опорній зоні, теж в основному діяв на оборону. А ось Лотар Маттеус, Томас Гесслер та П’єр Літтбапрскі діяли без чіткої прив’язки до позицій, утворюючи розумний ігровий хаос в усій центральній осі. Нападники традиційні – Юрґен Клінсманн і Руді Фьоллер.

Беккенбауер добре розумів, що ця Аргентина, на відміну від команди-попередниці, з якою «Бундесманшафт» грав у фіналі попереднього мундіалю – то виключно Марадона. Чотири роки тому Кайзер Франц прикріпив до Дієґо Армандо персонального опікуна Лотара Маттеуса. Котрий хоча й вважався опорним хавом, часто виконував роль фактично п’ятого оборонця. Оскільки ж Марадона часто відходив на власну половину поля, Маттеус мусив розриватися між власною зоною відповідальності й опікуном. У підсумку Марадона став співтворцем трьох голів, що давало зрозуміти – план Беккенбауера не спрацював.

На цей раз тренер німців поступив трохи по-іншому. Персональник у капітана суперників був в особі Бухвальда, однак він стежив за опікуном виключно на власній половині поля. На чужій проти Марадони німці грали позиційно. Треба зазначити, що Бухвальда тренерське завдання не скутало. Навпаки, перехоплюючи в Марадони м’яч, Ґвідо одного разу навіть здійснив з власної половини спурт правим краєм і навісив на Фьоллера.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 2

Якщо аргентинці не приховували своїх оборонних намірів з самого старту поєдинку, то німці мали змогу отримати перевагу в рахунку уже в дебюті. Пригодилося два штрафних. Після подачі першого з них Фьоллер дивом не влучив у ворота, зігравши на випередження у межах воротарського майданчика. Літтбарскі змусив на собі фолити й узагалі у півколі. Бреме пробивав на силу і влучив у стінку.

Німці атакували потужно і розмаїто. Про що говорити, якщо іноді в наступі на чужій половині між собою перепасовували Ауґенталер з Бухвальдом. Спершу німецькі футболісти спробували навішувати через правий край на Фьоллера, однак жодної з подач від Бухвальда, Маттеуса і Клінсманна Руді в боротьбі з оборонцями завершити ударом в стулку воріт не зумів. Згодом Маттеус вже виводив Фьоллера на побачення з Ґойкоечеа розрізним пасом з центральної осі. Відтіснити німецького нападника від м’яча Серрісуела зміг лише останньої миті. Єдиний натяк на небезпеку від аргентинців у першому таймі – удар Марадони зі штрафного, призначеного за фол Бухвальда на Басуальдо. М’яч після цього пострілу пролетів поряд з хрестовиною.

Зі стартових хвилин другого тайму Білардо вирішив замінити втомлених старожилів. Спершу тренер зняв Руджері і випустив замість нього Педро Монсона (потім виявиться, що то була помилка). Трохи згодом Бурручаґу замінив Ґабріель Кальдерон. Беккенбауер не змінював нічого. Його команда діяла так, як у першому таймі. На самому початку другої 45-хвилинки ледь не вразив ворота дальнім ударом в нижній кут, до того обігравшись коротким пасом з Гесслером, Літтбарскі. А першу стовідсоткову нагоду майже відразу після того втратив Бертольд. Бреме навісив зі штрафного зліва, а Томас бив у падінні головою з району дальньої стійки без найменших перешкод, але у ворота не влучив. Через кілька хвилин був ще один штрафний з тої ж позиції і ще один навіс Бреме на те ж місце. На цей раз, зігравши на випередження, удару ногою завдавав Фьоллер. Знову неточно.

У бертольда і Фьоллера було виправдання, бо вони били в дотик. А ось Ауґенталер на 58-й хвилині втратив нагоду забити, коли прийняв м’яч у межах карної зони після подачі штрафного справа, не маючи перед собою жодного суперника. Замість бити відразу, Клаус почав підлаштовуватися і Ґойкоечеа, вийшовши назустріч, вибив «кулю» у невеликому підкаті ногами. Ауґенталер у відчаї впав і потім сперечався з арбітром, що воротар його збив. Рефері, звісно, не реагував. Ще раз Ґойкоечеа зіграв надійно, коли удару метрів з 25-ти, отримавши при виконанні штрафного накидання від Маттеуса, зльоту завдав Бреме. Голкіпер дістав м’яч у нижньому куті. Ще один німецький шанс – навіс Гесслера справа і удар Клінсманна зльоту над поперечиною.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 3

Напруга поєдинку росла і німці цей градус підвищили самотужки. Спершу двічі поспіль ліктем по обличчю від Гесслера і Фьоллера отримував Марадона. Потім вже сам Дієґо схожим чином помстився Гесслеру. Апогеєм стала 65-та хвилина, коли Монсон зірвав прорив Клінсманна правим краєм, грубо стрибнувши Юрґенові назустріч двома ногами. Арбітр вилучив оборонця аргентинців відразу, навіть не роздумуючи.

З цього моменту стало зрозумілим, що гол у ворота Аргентини, яка й без того розсипалася на очах, ставав справою часу. Німці осадили ворота Ґойкоечеа великими силами й, враховуючи, що оборонялися суперники великим числом, виконували навіси. Один за одним. Верхова боротьба в карній зоні аргентинців була дуже жорсткою, навіть жорстокою. Штефан Ройбер, який замінив правого оборонця Бухвальда, грав фактично роль крайнього хавбека, проводячи на чужій половині часу більше, ніж на своїй.

Починаючи з 75-ї хвилини, усі польові гравці збірної Аргентини оточили власну штрафну площу і про контрнаступ вже майже не думали. Але є Марадона і хто б подумав, що один з небагатьох зароблених «небесно-білими» кутових завершиться швидким випадом, який вирішить долю зустрічі. Німці вибігли крізь знеможених суперників у контратаку, Маттеус видав передачу врозріз на хід Фьоллеру, який увійшов до штрафного майданчика в супроводі Сенсіні. Не встигаючи за суперником, Нестор зіграв, наче дзюдоїст, виконавши щось схоже на закрокування чи передню підніжку. Арбітр вказав на позначку. Аргентинці довго сперечалися, але то було марно. З позначки Бреме пробив так, що його удару не взяв би жоден воротар. М’яч пройшов впритул зі стійкою – 1:0.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 4

То був кінець. Панічно кинувшись в атаку, аргентинці лише напрацювали на друге вилучення. То Десотті, бажаючи швидше забрати м’яч з рук Колера після зупинки гри, стиснув Юргена за шию і розвернув його на траву. До завершення зустрічі залишалося три хвилини. Після фінального свистка Марадона, стоячи на місці, плакав гіркими сльозами хвилин десять. Німці виграли третє й наразі останнє чемпіонство в історії.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 5

Німеччина-2006

1/4 фіналу

Німеччина – Аргентина – 1:1, по пенальті 4:2

Голи: Клозе 80 – Р. Айяла 49

Пенальті: 1:0 – Нойвіль. 1:1 – Хуліо Крус. 2:1 – Баллак. 2:1 – Р. Айяла (воротар). 3:1 – Подольскі. 3:2 – Максі Родріґес. 4:2 – Боровскі. 4:2 – Камбіассо (воротар)

Німеччина: Леманн – Фрідріх, Мертезакер, Метцельдер, Лам – Б. Шнайдер (Одонкор 62), Баллак (к), Фрінґс, Швайнштайґер (Т. Боровскі 74) – Подольскі, Клозе (Нойвіль 86). Тренер – Юрґен Клінсманн

Аргентина: Аббодансьєрі (Лео Франко 71) – Колоччіні, Р. Айяла, Гайнце, Сорін (к) – Максі Родріґес, Маскерано, Луїс Ґонсалес, Рікельме (Камбіассо 72) – Креспо (Хуліо Крус 79), Тевес. Тренер – Хосе Пекерман

Судді: Міхел – Слишко, Балко (всі – Словаччина)

Попередження: Подольскі 3, Одонкор 90+4, Фрідріх 114 – Сорін 46, Маскерано 60, Максі Родріґес 88, Хуліо Крус 95

27 червня. Берлін. «Олімпіаштадіон». 72 000

Отримавши право вдруге проводити фінальну частину чемпіонату світу, німці не мали певності, що цей турнір у футбольному плані складеться для них успішно. Не дивно, адже слідом за фіналом мундіалю-2002 «Бундесменшафт» не вийшов з групи на європейській першості-2004, де команда примудрилася зіграти внічию 0:0 з латвійцями. Після того турніру у відставку пішов тренер Руді Фьоллер, а замість нього призначення отримав напарник за нападом у золотому колективі зразка 1990 року Юрґен Клінсманн. Помічником у Юрґена був Йоахім Льов.

Зрештою, чогось видатного до чвертьфінальної стадії німці на мундіалі-2006 не робили. Жереб для них був аж занадто домашнім: група з Коста-Рікою, Польщею і Еквадором, де очки втратити було неможливо, збірна Швеції в 1/8-й. Не дивно, що цих суперників німці пройшли на одному диханні. Інша річ – Аргентина. Очолювана Хосе Пекерманом команда виглядала надзвичайно потужною з перших матчів, коли перемогла 2:1 Кот-д’Івуар, розтрощила 6:0 команду Сербії і Чорногорії і зіграла внічию у зустрічі без турнірної мотивації з голландцями. Гра 1/8 фіналу проти мексиканців вийшла для «небесно-білих» непростою, але перемогу у ній в додатковий час приніс дивовижний гол Максі Родріґеса.

Обираючи склад на матч, Хосе Пекерман трохи здивував. Тим, що залишив у резерві Естебана Камбіассо і виставив у центральній осі поряд з Хав’єром Маскерано потужнішого, вищого за зростом Луїса Ґонсалеса, котрий до того провів на чемпіонаті всього 32 хвилини ігрового часу. Якщо врахувати ще й той факт, що справа в обороні вийшов не технічний Ліонель Скалоні, а високорослий Фабріціо Колоччіні, то стане зрозумілим, що тренер аргентинців намагався таким чином компенсувати певну перевагу суперників у фізичній міці. На решті ж позицій грали традиційні для попередніх матчів виконавці. Ворота захищав Роберто Аббодансьєрі. Зліва в обороні діяв капітан Хуан Пабло Сорін. Пару центрбеків склали Роберто Айяла та Ґабріель Гайнце. Від лівого флангу в середній лінії конструював гру Хуан Роман Рікельме. На вістрі атаки грали Ернан Креспо та Карлос Тевес.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 6

У Клінсманна ж сюрпризів не було. Воротар – Єнс Леманн. В обороні справа наліво – Арне Фрідріх, Пер Мертезаккер, Крістоф Метцельдер і Філіп Лам. За правий край півоборони відповідав Бернд Шнайдер, за лівий – Бастіан Швайнштайґер. В центральній осі діяла пара Мікаель Баллак – Торстен Фрінґс. Дует нападників – Лукас Подольскі і Мирослав Клозе.

З перших хвилин характер гри був надзвичайно нервовим. Безліч дрібних стиків, кожен на грані, а іноді й за гранню фолу – в одній з таких ситуацій, вдаривши на чужій половині поля по нозі Макскерано, Подольскі отримав раннє попередження. Попервах аргентинці прагнули використовувати дальні передачі, однак потім перейшли на гру таку ж обережну, як і їхні суперники, на гру, де кожен крок ретельно прораховується. Чимало боротьби, кілька видовищних відборів від Фрінґса, невтомний пресинг від Тевеса, регулярні підключення у наступ Соріна – фактично, це й були найзапам’ятовуваніші події першого тайму. Гостроти поруч з обома ворітьми майже не було. Майже, бо в дебюті зустрічі зі штрафного метрів з 30-ти з відскоком від газону пробив Подольскі і Аббодансьєрі забрав цей м’яч з другої спроби. Трохи пізніше на м’який навіс від Шнайдера в районі одинадцятиметрової позначки відгукнувся Баллак, але у ворота Мікаель ударом головою не влучив.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 7

Головний висновок з першого тайму – команди якщо й відкриють рахунок, то найвірогідніше після виконання стандартних положень. Правота цих припущень підтвердилася дуже швидко. На самому початку другого тайму Рікельме навісив кутовий справа, а Айяла, вигравши повітріну боротьбу в Клозе, спрямував м’яч у кут – 0:1.

Взагалі, у перших хвилин 25 другого тайму аргентинці виглядали неперевершено. Демонструючи агресивний відбір на власній половині поля, вони швидко вибігали в контратаки і цією кусючістю змушували німців діяти обережніше. Вдруге забити «небесно-білі» могли після того, як контрнаступ, починаючи з власного карного майданчика, розігнали двоє їхніх нападників. Німці невдало виконали штрафний і Креспо, підібравши м’яч, миттю віддав передачу вліво на Тевеса. Той теж не роздумував і відпасував на Рікельме. Якби таку ж рішучість проявив Хуан Роман, він цілком міг довгою передачею на хід виводити на побачення з Леманном Максі Родріґеса. Втім, Рікельме взяв гру на себе, протягнув м’яч метрів на 40 і лише після того віддав вправо на вже прикритого оборонцями Максі. Родріґес змушений був скидати «кулю» Ґонсалесу, удар якого оборонці заблокували.

Аргентинці перегравали суперників з тактичної точки зору і Клінсманн мусив вносити корективи. Впорався бундес-тренер з цим завданням успішно. На 62-й хвилині він випустив на правий фланг наступу замість 33-річного Шнайдера молодого і надзвичайно швидкого Давіда Одонкора, котрий, як відомо, через лічені роки деградував настільки, що опинився в ужгородській «Говерлі». Втім, тоді Давід своїм виходом сильно ускладнив життя Соріну і змусив Пекермана реагувати заміною-увідповідь. Тренер «небесно-білих» випустив для допомоги капітанові замість диспетчера Рікельме півоборонця оборонного плану Камбіассо. Власне, цей хід суттєво погіршив процес виходу аргентинцями з оборони в атаку.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 8

Ще одну заміну Пекерман змушений був проводити далеко не з тактичних мотивів. Після подачі німцями кутового воротар Аббодансьєрі пішов на перехоплення на дальній стійці і візуально програв верхову боротьбу Клозе. М’яч від голови Мирослава відскочив до Баллака, удар якого з восьми метрів заблокував Айяла. Аббодансьєрі у цей момент залишився лежати на газоні. Відеоповтор продемонструє, що Клозе вдарив голкіпера коліном по ребрах. Свідомо чи не свідомо – без різниці, адже то був воротарський майданчик і арбітр мав фіксувати напад на воротаря. Та нині успішний донецький топ-менеджер Любош Міхел проіґнорував інцидент і дав дограти епізод. Між тим, Аббодансьєрі отримав перелом ребра і змушений був поступитися місцем на полі Лео Франко.

То було перше з серії дивних рішень словацького рефері на користь господарів мундіалю. Невдовзі буде падіння Одонкора неподалік від штрафного майданчика суперників у моменті, коли Тевес зіграв у відборі, навіть не торкнувшись ноги Давіда. Тим не менш, Міхел зафіксував порушення. Головну ж свою помилку (?) пан Любош допустить трохи згодом.

Врешті, аргентинці цілком могли вирішувати долю гри ще до скандального епізоду й ще до того, як рахунок на табло зрівнявся. Подарунок «небесно-білим», віддавши передачу поперек лінії штрафного майданчика, зробив Лам. Креспо на перехоплення не встиг, але на місці лівого півсереднього м’яч дістався Тевесу. Карлос змитикував швидко і передачею вправо вивів Максі Родріґеса на побачення з Леманном. Пробив правий півоборонець аргентинців метрів з 15-ти на силу, в ближній від себе кут і у ворота не влучив зовсім трохи.

Німцям пощастило, після чого Клінсманн випустив замість Швайнштайґера Тіма Боровскі. З виходом цього гравця перевага німців у середині поля стала ще помітнішою. Щоправда, осмислені комбінації за умови насиченого захисту проводити було складно. Їх замінили чимало силових навісів. Після одного з таких, коли Подольскі скинув м’яч головою на Клозе, Мирослав не пробив, хоча таку нагоду й мав. Зрештою, другим своїм шансом Миро скористався блискуче. Баллак навісив зліва, Боровскі, стоячи по центру в 15-ти метрах від воріт, з другого поверху передачу продовжив, а Клозе, випередивши на дальній стійці Соріна, в падінні головою спрямував м’яч у кут – 1:1.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 9

Майже відразу після того Клінсманн посадив Мирослава, який з п’ятьма голами вийшов у лідери бомбардирських пергонів, на лаву і випустив замість нього швидкого Олівера Нойвіля. То вже була заміна з прицілом на додатковий час. Якого цілком могло не бути, признач Міхел на 88-й хвилині чистий пенальті за удар Лама по ногах Максі Родріґеса. Замість того пан Любош зробив хід, який мав підкреслювати його правоту і «нагородив» аргентинця попередженням за неіснуючу симуляцію. Цікаво, що вже в додатковий час, коли Баллак відверто імітував страждання за начебто удар по обличчю від Айяли, суддя, який знаходився поряд, цю спробу перехетрити себе скромно проіґнорував. Перед самим же закінченням основного часу арбітр не став дочікуватися, поки латиноамериканці введуть м’яч з району кутового прапорця на половині суперників з аута і дав свисток на коротку перерву. «Браво, федерація», як сказав би живий класик, з яким зараз має чесь працювати в одній структурі пан Міхел.

Додатковий час – то багато важкої боротьби, зумовлені втомою помилки в передачах і обопільний прагматизм, боязнь помилитися. Німці в основному завантажували м’яч на правий край, на рухливого Одонкора, який своїм виходом на поле змусив Соріна забути про підключення до атак взагалі. Та й у цілому аргентинці флангами в екстратаймі не атакували. Усі їх спроби створити щось з гри здебільшого обмежувалися довгими передачами на свіжого Хуліо Круса, який наприкінці основного часу змінив Креспо, в надії що той зачепеться за «кулю» і зможе виконати скидку на когось з гравців, які підключаються з глибини.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 10

У другій додатковій 15-хвилинці несподівано проявив себе в атаці Колоччіні. Спершу Фабріціо неточно пробив з 25-ти метрів, а невдовзі спробував закинути зі свого флангу м’яч Леманну за комірець і влучив у поперечену згори. Ще один потенційно небезпечний момент створив Тевес, протягши м’яч зліва в центр, він обігрався з пертнером і не дуже влучно пробив метрів з 20-ти.

Тож серія пенальті. Якої Німеччина програти, мабуть, не могла. Звісно, це враження візуальне, але коли до Леманна в момент, коли тому робив останні настанови тренер воротарів Андреас Кепке, підійшов інший легендарний голкіпер Олівер Кан і потиснув Єнсові, побажавши удачі, руку, стало зрозуміло, що ця команда незламна. Як відомо, Кан з Леманном відкрито ворогували, не приховуючи ставлення один до одного пресі. Безперечно, Оліверу не подобалося те, що Клінсманн ставить у ворота не його, а конкурента. Тим не менш, у відповідальний момент досвідчений Кан переступив через себе. А Леманн зробив свою справу у воротах. Стрибаючи по лінії, він збив спантелику Айялу та Камбіассо. Удар Роберто Єнс взяв намертво, а постріл від Естебана відбив. Німеччина дійшла до півфіналу, де в додатковий час поступилася італійцям.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 11

ПАР-2010

1/4 фіналу

Аргентина – Німеччина – 0:4

Голи: Т. Мюллер 3, Клозе 68, Фрідріх 74, Клозе 89

Аргентина: Серхіо Ромеро – Отаменді (Пасторе 70), Демікеліс, Бурдіссо, Гайнце – Максі Родріґес, Маскерано (к), Ді Марія – Мессі – Ігуаїн, Тевес. Тренер – Дієґо Марадона

Німеччина: Нойєр – Лам (к), Мертезакер, Фрідріх, Ж. Боатенґ (Янсен 72) – Швайнштайґер, Хедіра (Кроос 77) – Т. Мюллер (Троховскі 84), Йозіл, Подольскі – Клозе. Тренер – Йоахім Льов

Судді: Ірматов – Ільясов (обидва – Узбекистан), Кочкаров (Киргизстан)

Попередження: Отаменді 11, Маскерано 80 – Т. Мюллер 35

3 липня. Кейптаун. Green Point Stadium. 64 100 глядачів

На старті Південно-африканського мундіалю великий Дієґо Армандо Марадона, який відчув у собі талант тренера і очолив збірну Аргентини, болісно сприйняв критику на адресу своєї збірної з вуст ще одного великого – Едсона Арантеса ду Насіменто Пеле. Тоді Дієґо відповів, мовляв, «Пеле – музейний експонат, а музейні експонати повинні не говорити, а стояти в музеї». Можливо, в чомусь Марадона і правий. Правда, після приниження, вчиненого Аргентині Німеччиною, Дієґо Армандо повинен був визнати, що сам став аналогічним експонатом, гідним стояти поруч або навпроти Пеле.

Аргентина в тому матчі виглядала насправді безпорадно. Маючи в обоймі цілу плеяду блискучих виконавців, Марадона так і не зміг зліпити з них цілісний футбольний колектив. Так, на попередніх стадіях в матчах проти суперників, які поступаються в класі, аргентинці діяли легко і невимушено, в чому велика заслуга тренера, який створив всередині команди чудовий мікроклімат. Але ж крім мікроклімату потрібно вміти здивувати суперників і з футбольною точки зору. На одній індивідуальній майстерності далеко не заїдеш.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 12

Обидві команди в поєдинках 1/8 фіналу уникли втрат через картки, що дозволило тренерам виставити абсолютно бойові склади. Марадона всупереч прогнозам не зрадив собі і випустив все той же атакуючий варіант. Ворота збірної Аргентини захищав Серхіо Ромеро. В обороні – Ніколас Отаменді (праворуч), Ґабріель Гайнце (ліворуч), Мартін Демікеліс і Ніколас Бурдіссо (в центрі). На місці опорного півоборонця грав капітан Хав’єр Маскерано, праворуч у середній лінії – Максі Родрігес, зліва – Анхель Ді Марія. Попереду, як зазвичай, діяли Ґонсало Іґуаїн і Карлос Тевес. Ліонель Мессі отримав від тренера повну свободу дій.

Наставник німців Йоахім Льовв теж не став нічого вигадувати і використовував у матчі проти грізного суперника звичну схему 4 – 2 – 3 – 1. У воротах у німців – Мануель Нойєр. В обороні – Філіп Лам (праворуч), Жером Боатенґ (ліворуч), Пер Мертезакер і Арне Фрідріх (у центрі). Дует опорних півоборонців склали Бастіан Швайнштайґер і Самі Хедіра. Під єдиним чистим форвардом Мирославом Клозе розташувалися Томас Мюллер (праворуч), Месут Йозіл (у центрі) і Лукас Подольскі (ліворуч).

Поєдинок команди розпочали без розвідки. Свій шанс німці знайшли досить швидко. На третій хвилині арбітр призначив штрафний на лівому фланзі. Навісив «стандарт» Швайнштайґер, а Мюллер, випередивши в центрі штрафної площі Отаменді, пробив головою. Ромеро з несподіванки не встиг скластися. М’яч, пролетівши поруч з ногою воротаря, влетів у сітку – 1:0.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 13

Пропустивши гол, аргентинці на якийсь час розгубилися, почали помилятися в простих ситуаціях. Німці ж навпаки за рахунок командної швидкості постійно загострювали гру в небезпечній близькості від воріт суперника. Оборонцям збірної Аргентини довелося попрацювати з максимальною концентрацією, щоб не дозволити німцям довести одну з численних атакуючих спроб до логічного завершення.

Підопічні Льова відмінно тримали м’яч на швидкості, змусивши суперників рухатися вхолосту. Німці дуже організовано і мобільно переходили з атаки в оборону і навпаки, чим створювали чисельну перевагу на кожній ділянці поля. М’яч якщо й потрапляв в ноги аргентинців, то здійснити швидкий командний маневр їм не вдавалося. Підопічним Марадони довелося збиватися на індивідуальні дії, але без оперативного простору і в боротьбі з чисельною обороною суперника такі спроби були неефективні. Щоб знайти вихід із ситуації, глибоко на свою половину поля в пошуках м’яча зміщувався зокрема й Мессі.

Другий гол німці ледь не забили, застосувавши пресинг на своєму правому фланзі, внаслідок чого Хедіра перехопив м’яч і кинув у прорив Мюллера. Томас пройшов по флангу і віддав швидку передачу в центр штрафного майданчика. Клозе бив сходу – м’яч пролетів трохи вище поперечини.

Лише ближче до середини тайму аргентинці намацали слабке місце в ігрових побудовах німців. Акцент у своїх атаках команда Марадони робила на правий фланг, де не дуже впевнено почував себе Боатенґ. Спочатку аргентинці в цій зоні заробили штрафний, але Мессі виконав стандарт невдало. Незабаром, обігравши Боатенґа і Фрідріха, бив по воротах Ді Марія – Нойєр зіграв надійно. На 32-й хвилині, вигравши позицію у Боатенґа і обігравши Фрідріха, з того ж місця наносив удар Іґуаїн – знову воротар німців витягнув м’яч у нижньому куті. Через дві хвилини після подачі кутового Мюллер в районі лінії штрафної площі в боротьбі з Мессі зіграв рукою. Небезпечний штрафний взявся бити сам Ліонель. Знову невдало – удар прийняла на себе стінка.

Німцям в кінцівці першого тайму не залишалося нічого, як грати на контратаках. І одного разу підопічні Льова ледь не зловили свого суперника. Лам пройшов по правому флангу і віддав передачу на лінію штрафного майданчика, де опинився ніким не прикритий Мюллер. Томас опрацював м’яч, а потім пробив з носка – «куля» від оборонця полетіла на кутовий.

Зі стартових хвилин другої половини аргентинці посилили тиск, налагодили контроль над м’ячем і, по суті, не випускали суперника протягом перших десяти хвилин зі своєї половини поля. Особливо активно в атаці виглядали Максі Родріґес і Ді Марія, які ще в першій половині помінялися флангами. Саме Ді Марія створив у цьому відрізку обидва по-справжньому небезпечних моменти біля воріт Нойєра. Спочатку Анхель потужно пробив метрів 30-ти – м’яч пролетів зовсім поруч з дальньою стійкою. Потім той же Ді Марія зробив перевод праворуч на протилежну сторону карної зони, звідки Родріґес грудьми скинув м’яч під удар Тевесу. Карлос відразу вистрелив у Мертезакера.

Втім, витримавши стартовий натиск, німці поступово згадали про своє вміння контратакувати. Згадали, звичайно, не стихійно, а з розумом. Давши супернику в стартові десять хвилин другої половини надихатися, німці поступово самі розкрутили маховик своїх контракцій. Тому створений Аргентиною на 60-й хвилині момент вже виглядав аж ніяк не наслідком її тиску. Мессі пройшов по центру і віддав вліво на Іґуаїна. Ґонсало, відчуваючи справа дихання Мертезакера, відразу пробив – занадто м’яко і дуже прогнозовано для Нойєра.

А на 68-й хвилині Німеччина в мить, коли з’явилося відчуття, що суперник пристосувався до її контрвипадів, забила другий гол. Хедіра перехопив м’яч у середині поля, пройшов десяток метрів і віддав на Мюллера. Томас у боротьбі з оборонцями впав, але в падінні зробив передачу на хід Подольскі, котрий увірвався до карної зони зліва. Лукас дійшов до кута воротарського майданчика, витримав паузу і видав блискучу передачу на Клозе, який несподівано для суперників «виник» за спиною Бурдіссо. Мирослав буквально зайшов з м’ячем у ворота – 2:0.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 14

Марадона відреагував на другий гол заміною відчаю, випустивши замість крайнього оборонця Отаменді четвертого номінального нападника Хав’єра Пасторе. Останній вже через чотири хвилини взяв участь у гольовий атаці. Коли спостерігав за тим, як його, Ді Марію і Маскерано стрімким проходом з лівого флангу обходив Швайнштайґер. Дійшовши до лицьової лінії, Бастіан викотив м’яч на Фрідріха, який, зігравши на випередження, зняв всі питання про переможця - 3:0.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 15

Парадоксально, але в цей момент гравці збірної Аргентини виглядали менш приреченими, ніж їх тренер. Мессі, Тевес, Маскерано, Ді Марія відчували, що в принципі, німецьким гравцям вони не поступаються ні в технічному, ні у фізичному, ні в психологічному аспектах. Але у німців є команда. Аргентина на тлі «Бундесманшафту» продемонструвала своє справжнє обличчя: повна відсутність групового маневру, слабка командна швидкість і провали, які через це виникають при переході з однієї ігрової фази в іншу. За рахунок індивідуальної майстерності можна обіграти Мексику, Корею, Грецію, Ніґерію. Але з командою, яка володіла таким же класним набором виконавців, а в плані тактики була (й залишається) чи не еталоном протягом останніх років, Аргентині змагатися неможливо.

Класика мундіалів. Німеччина - Аргентина. Як то було. Частина 2 - изображение 16

Звичайно, 4:0 – це жорстоко. Втім, німці не сильно й прагнули розривати опонента остаточно. В останні десять хвилин підопічні Льова великодушно зменшили оберти, насолоджуючись останніми переможними митями. Та якщо суперник чи не сам надає можливість забити ще, то чому цим шансом не скористатися? Авантюрна заміна Марадони, який зняв Отаменді і, склалося враження, не дав чіткої вказівки кимось його заступати, ще раз пригадалася на 89-й хвилині. Подольскі віддав передачу на Йозіла, той увійшов до карного майданчика зліва і навісив. Передачу майстерно замкнув Клозе.

Вдруге поспіль Німеччина, пройшовши Аргентину у чвертьфіналі, зупинилася на півфінальній стадії мундіалю. Тоді, у 2010-му, дорогу до Кубка світу команді Льова перегородили іспанці.

Тэги: Аргентина, Германия, Диего Марадона, Лотар Маттеус, Любош Михел, Франц Беккенбауэр, ЧМ-1990, ЧМ-2006, ЧМ-2010, Юрген Клинсманн

Подождите, пожалуйста, идет загрузка комментариев


Матчи

Финал

13.07. Германия 1 : 0 Аргентина

Матч за 3 место

12.07. Бразилия 0 : 3 Нидерланды
Все результаты

Результаты

  • Группа А
      И П Н П З-П О
    Бразилия 3 2 1 0 7 : 2 7
    Мексика 3 2 1 0 4 : 1 7
    Хорватия 3 1 0 2 6 : 6 3
    Камерун 3 0 0 3 1 : 9 0
    12.06. Бразилия 3 : 1 Хорватия
    13.06. Мексика 1 : 0 Камерун
    17.06. Бразилия 0 : 0 Мексика
    19.06. Камерун 0 : 4 Хорватия
    23.06. Камерун 1 : 4 Бразилия
    23.06. Хорватия 1 : 3 Мексика
  • Группа B
      И П Н П З-П О
    Нидерланды 3 3 0 0 10 : 3 9
    Чили 3 2 0 1 5 : 3 6
    Испания 3 1 0 2 4 : 7 3
    Австралия 3 0 0 3 3 : 9 0
    13.06. Испания 1 : 5 Нидерланды
    14.06. Чили 3 : 1 Австралия
    18.06. Австралия 2 : 3 Нидерланды
    18.06. Испания 0 : 2 Чили
    23.06. Австралия 0 : 3 Испания
    23.06. Нидерланды 2 : 0 Чили
  • Группа С
      И П Н П З-П О
    Колумбия 3 3 0 0 9 : 2 9
    Греция 3 1 1 1 2 : 4 4
    Кот-д'Ивуар 3 1 0 2 4 : 5 3
    Япония 3 0 1 2 2 : 6 1
    14.06. Колумбия 3 : 0 Греция
    15.06. Кот-д'Ивуар 2 : 1 Япония
    19.06. Колумбия 2 : 1 Кот-д'Ивуар
    20.06. Япония 0 : 0 Греция
    24.06. Япония 1 : 4 Колумбия
    24.06. Греция 2 : 1 Кот-д'Ивуар
  • Группа D
      И П Н П З-П О
    Коста-Рика 3 2 1 0 4 : 1 7
    Уругвай 3 2 0 1 4 : 4 6
    Италия 3 1 0 2 2 : 3 3
    Англия 3 0 1 2 2 : 4 1
    14.06. Уругвай 1 : 3 Коста-Рика
    15.06. Англия 1 : 2 Италия
    19.06. Уругвай 2 : 1 Англия
    20.06. Италия 0 : 1 Коста-Рика
    24.06. Коста-Рика 0 : 0 Англия
    24.06. Италия 0 : 1 Уругвай
  • Группа Е
      И П Н П З-П О
    Франция 3 2 1 0 8 : 2 7
    Швейцария 3 2 0 1 7 : 6 6
    Эквадор 3 1 1 1 3 : 3 4
    Гондурас 3 0 0 3 1 : 8 0
    15.06. Швейцария 2 : 1 Эквадор
    15.06. Франция 3 : 0 Гондурас
    20.06. Швейцария 2 : 5 Франция
    21.06. Гондурас 1 : 2 Эквадор
    25.06. Гондурас 0 : 3 Швейцария
    25.06. Эквадор 0 : 0 Франция
  • Группа F
      И П Н П З-П О
    Аргентина 3 3 0 0 6 : 3 9
    Нигерия 3 1 1 1 3 : 3 4
    Босния и Герцеговина 3 1 0 2 4 : 4 3
    Иран 3 0 1 2 1 : 4 1
    16.06. Аргентина 2 : 1 Босния и Герцеговина
    16.06. Иран 0 : 0 Нигерия
    21.06. Аргентина 1 : 0 Иран
    22.06. Нигерия 1 : 0 Босния и Герцеговина
    25.06. Нигерия 2 : 3 Аргентина
    25.06. Босния и Герцеговина 3 : 1 Иран
  • Группа G
      И П Н П З-П О
    Германия 3 2 1 0 7 : 2 7
    США 3 1 1 1 4 : 4 4
    Португалия 3 1 1 1 4 : 7 4
    Гана 3 0 1 2 4 : 6 1
    16.06. Германия 4 : 0 Португалия
    17.06. Гана 1 : 2 США
    21.06. Германия 2 : 2 Гана
    23.06. США 2 : 2 Португалия
    26.06. Португалия 2 : 1 Гана
    26.06. США 0 : 1 Германия
  • Группа H
      И П Н П З-П О
    Бельгия 3 3 0 0 4 : 1 9
    Алжир 3 1 1 1 6 : 5 4
    Россия 3 0 2 1 2 : 3 2
    Южная Корея 3 0 1 2 3 : 6 1
    17.06. Бельгия 2 : 1 Алжир
    18.06. Россия 1 : 1 Южная Корея
    22.06. Бельгия 1 : 0 Россия
    22.06. Южная Корея 2 : 4 Алжир
    26.06. Алжир 1 : 1 Россия
    26.06. Южная Корея 0 : 1 Бельгия



новости ua-football.com